MENU
Сайт находится в разработке

Определение об освобождении из-под стражи

Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року
місто Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - МорозаІ.М.,

суддів - Лашевича В.М., Бартащук Л.В.,

з участю прокурора - Ленка М.О.,

захисника-адвоката - Чибісова А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляцію захисника - адвоката Чибісова А.Л. на постанову Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2011 року, якою продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців щодо

Сорокового Ярослава Вікторовича, який народився 24 березня 1967 року в місті Києві, громадянина України, з вищою освітою, директора ТОВ «Інтерфарм», одруженого, який має на утриманні повнолітнього сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: місто Київ, вул. Кібальчича, 4, кв. 55, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

встановила:

Згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2011 року, строк тримання під вартою обвинуваченому Сороковому Я.В. продовжено до чотирьох місяців, оскільки на теперішній час досудове слідство не закінчене, а у справі необхідно виконати ряд слідчих дій, зазначених у поданні старшого слідчого. В даному рішенні також зазначено, що районний суд не знайшов підстав для відмови у задоволенні подання старшого слідчого про продовження Сороковому Я.В. строку тримання під вартою.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, адвокат Чибісов А.Л. подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити свою ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання старшого слідчого. При цьому він вважає, що районним судом були допущені порушення кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, апелянт стверджує, що у місцевого суду не було достатніх підстав для продовження Сороковому Я.В. строку тримання під вартою, оскільки слідчим не було надано даних, що обвинувачений буде намагатися ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень чи буде намагатися покинути територію України, продовжувати злочинну діяльність, а також перешкоджати встановленню істини у "справі, спілкуючись з іншими фігурантами у справі та спонукаючи їх до надання неправдивих показань щодо обставин справи. Крім того, адвокат переконаний, що суд першої інстанції недостатньо врахував дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, має на утриманні сина, який є студентом, та матір, яка потребує догляду, позитивно характеризується, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника в підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та наполягав на залишенні постанови місцевого суду без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до матеріалів справи, Головним слідчим управлінням МВС України розслідується кримінальна справа № 49-3085, яка порушена відносно Зака О.Б. та Сорокового Я.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, Мірошниченка В.В. та Вовк Р.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, Трута С.М., Таран Г.О., Павелко Н.Ю., Вовк М.Г., Бронової В.М., Єфіменко О.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, Мухарської Л.М. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

5 січня 2011 року Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу № 49-3085 по факту заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

6 січня 2011 року Генеральною прокуратурою України було визначено підслідність кримінальної справи № 49-3085 за слідчими органами внутрішніх справ та доручено проведення досудового слідства у цій справ Головному слідчому управлінню МВС України.

10 січня 2011 року Головним слідчим управлінням МВС України було прийнято до провадження кримінальну справу № 49-3085.

11 лютого 2011 року Головним слідчим управлінням МВС України було порушено кримінальну справу відносно Зака О.Б. та Сорокового Я.В. по факту завододіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яку об'єднано в одне провадження з кримінальною справою № 49-3085.

В цей же день було винесено постанову про притягнення як обвинувачених Зака О.Б. та Сорокового Я.В. за вчинення розкрадання бюджетних коштів у особливо великих розмірах, тобто за ч. 5 ст. 191 КК України.

22 лютого 2011 року Печерським районним судом міста Києва було надано дозвіл на затримання та доставку Сорокового Я.В. та Зака О.Б. під вартою до суду.

23 лютого 2011 року обвинувачені Сороковий Я.В. та Зак О.Б. були оголошені в розшук.

21 березня 2011 року обвинуваченого Сорокового Я.В. затримано в порядку ст. 115 КПК України.

23 березня 2011 року Печерським районним судом міста Києва Сороковому Я.В. обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

6 квітня 2011 року досудове слідство у справі було продовжено до чотирьох місяців.

Оскільки строк тримання обвинуваченого Сорокового Я.В. під вартою закінчувався 21 травня 2011 року, то 16 травня 2011 року старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України Харкевич В.П., за погодженням із заступником Генерального прокурора України,  звернувся до суду із поданням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого Сорокового Я.В. до чотирьох місяців, яке оскаржуваною постановою було задоволене.

З протоколу судового засідання та постанови районного суду вбачається, що наведені у поданні підстави для продовження Сороковому Я.В. строку тримання під вартою перевірялися при розгляді подання шляхом дослідження матеріалів подання та матеріалів кримінальної справи. При цьому було опитано слідчого, вислухані думки прокурора та захисника, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 165-3 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжено за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі неможливості закінчення розслідування справи.

Разом з тим, задовольняючи подання, районний суд не врахував, що у поданні старшого слідчого та матеріалах справи немає даних, які б свідчили про відсутність підстав для зміни Сороковому Я.В. запобіжного заходу. Зокрема, в поданні не наведено переконливих доводів, яким чином на даний час Сороковий Я.В. може вплинути на перебіг слідства з урахуванням того, що, як вбачається із наданих до апеляційного суду матеріалів кримінальної справи, за двохмісячний термін перебування Сорокового Я.В. під вартою він тільки тричі був допитаний в якості обвинуваченого і будь-яких інших слідчих дій з ним не проводилося. В той же час, як видно із подання старшого слідчого, безпосередньо з Сороковим Я.В. планується провести ознайомлення його з матеріалами експертиз, додатковий допит, пред'явлення остаточного обвинувачення та виконання вимог ст. ст. 218 - 220 КПК України. При цьому в поданні не наведено обґрунтувань причин невиконання нових слідчих дій в минулому та необхідність збереження зазначеного запобіжного заходу для проведення нових слідчих дій. З викладеного колегія суддів приходить до висновку, що основні слідчі дії у справі саме з Сороковим Я.В. уже виконані, а тому під час проведення тих дій, які вказані у поданні старшого слідчого, цей обвинувачений вже не може перешкодити встановленню істини у справі.

Посилання у поданні старшого слідчого на те, що Сороковий Я.В. може переховуватися від органів слідства та суду, зокрема, виїхати за межі України, продовжувати злочинну діяльність, спілкуватися з іншими фігурантами у справі з метою перешкодити встановленню істини у справі є лише припущеннями, оскільки такі дані нічим не підтверджені. Відсутнє обґрунтування цьому і в поданні старшого слідчого. Сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого Сороковий Я.В. обвинувачується, не є самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою і повинна враховуватися разом з іншими обставинами, зазначеними у ст. 150 КПК України. Крім того, невизнання обвинуваченим своє вини взагалі не входить в коло визначених законом обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу чи продовженні строку утримання під вартою.

В той же час судом першої інстанції належним чином не були враховані дані про особу Сорокового Я.В., який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, має на утриманні сина, який є студентом, та матір, яка потребує догляду.

За таких обставин, у районного суду не було достатніх підстав для продовження Сороковому Я.В. строку тримання під вартою, а тому постанову місцевого суду слід скасувати, у задоволенні подання про продовження строку тримання Сорокового Я.В. під вартою відмовити, змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти.

Керуючись ст. ст. 165-3, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів –

ухвалила:

Апеляцію захисника - адвоката Чибісова А.Л. задовольнити.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 16 травня 2011 року про продовження до чотирьох місяців строку тримання під вартою Сорокового Ярослава Вікторовича, 24 березня 1967 року народження, - скасувати.

В задоволенні подання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України про продовження Сороковому Ярославу Вікторовичу, 24 березня 1967 року народження, строку тримання під вартою до чотирьох місяців відмовити.

Змінити Сороковому Ярославу Вікторовичу запобіжний захід на підписку про невиїзд.

Звільнити Сорокового Ярослава Вікторовича з-під варти.

Відібрати у Сорокового Ярослава Вікторовича підписку про невиїзд, зобов'язавши його не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого та роз'яснити йому, що в разі порушення підписки про невиїзд вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Генеральну прокуратуру України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Мороз І.М.,  Лашевич В.М.,  Бартащук Л.В.

поширити інформацію