MENU


Министерство юстиции Украины

Правительство одобрило законопроект, направленный на выполнение решения по делу Кучерука против Украины

У 2007 році Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі Кучерука проти України, яким визнав порушення Україною, зокрема, статті 3 Конвенції у зв’язку з ненаданням адекватної медичної допомоги психічно хворому заявнику, який тримався під вартою в слідчому ізоляторі.

9 листопада 2011 року Кабінет Міністрів схвалив, разроблений Міністерством юстиції, яким пропонуєть запровадити інститут психіатричної допомоги для обвинувачених, що тримаються під вартою та мають психічні розлади. 

Проект

Вноситься Кабінетом Міністрів України
М. Азаров
«____»_______2011 р.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги особам, які тримаються під вартою»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кримінально-процесуальному кодексі України:

1) пункт 3 статті 76 викласти у такій редакції:

«3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого, включаючи випадки, коли він тримається під вартою, за наявності у справі даних, в тому числі таких, які надійшли від установи для попереднього ув’язнення, що викликають сумніви щодо його осудності;»;

2) доповнити Кодекс статтями 155-1 і 155-2 такого змісту:

«Стаття 155-1. Надання психіатричної допомоги в примусовому порядку обвинуваченим, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту

Психіатрична допомога в примусовому порядку надається обвинуваченим, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту та які страждають на психічний розлад, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, а також вчиняють чи виявляють реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для них чи оточуючих.

Слідчий протягом доби після отримання висновку експерта про те, що обвинувачений страждає на психічний розлад та за станом здоров’я не може триматись в установі для попереднього ув’язнення, звертається до суду з поданням про надання обвинуваченому психіатричної допомоги в примусовому порядку. До подання додається висновок експерта.

Зазначене подання розглядається судом, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в день надходження до суду такого подання.

Розгляд зазначеного подання провадиться у відкритому судовому засіданні за обов’язковою участю прокурора, захисника та законного представника обвинуваченого. У разі потреби для участі у судовому засіданні викликається експерт.

Участь обвинуваченого, щодо якого розглядається подання, є обов’язковою, крім випадків, якщо цьому перешкоджає характер його психічного розладу, про що зазначається у висновку експерта.

У судовому засіданні суд вислуховує думку обвинуваченого, щодо якого розглядається подання, у разі, коли він бере участь у судовому засіданні, думку прокурора, експерта, захисника та законного представника обвинуваченого.

За результатами розгляду подання суддя виносить постанову, а суд – вмотивовану ухвалу.

На ухвалу суду або постанову судді прокурор, обвинувачений, його захисник чи законний представник протягом трьох діб з дня їх винесення можуть подати до апеляційного суду апеляцію. Подання апеляції не зупиняє виконання ухвали суду або постанови судді.

Обвинувачені, яким надається психіатрична допомога в примусовому порядку, тримаються в спеціалізованих закладах для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Стаття 155-2. Продовження та припинення надання психіатричної допомоги в примусовому порядку обвинуваченим, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту

Питання щодо продовження надання обвинуваченому психіатричної допомоги в примусовому порядку вирішується судом на підставі подання слідчого в порядку, встановленому в статті 1551 цього Кодексу, одночасно з продовженням строків тримання під вартою обвинуваченого. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів.

Підставою для припинення надання психіатричної допомоги в примусовому порядку є зміна стану здоров’я обвинуваченого, що дає змогу тримати його в установі для попереднього ув’язнення.

Негайно після встановлення підстав для припинення надання психіатричної допомоги в примусовому порядку комісія лікарів подає слідчому відповідний висновок.

Припинення надання психіатричної допомоги в примусовому порядку здійснюється на підставі подання слідчого за вмотивованою ухвалою суду або постановою судді. До подання додається висновок комісії лікарів. Зазначене подання розглядається судом, який вирішував питання про надання такої допомоги, або судом за місцем її надання в день надходження до суду такого подання.

У разі закінчення строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий, прокурор зобов’язані негайно звільнити обвинуваченого з-під варти. Питання госпіталізації обвинуваченого до психіатричного закладу в примусовому порядку в разі закінчення строку застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та за наявності умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», вирішується в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.»;

3) текст статті 204 викласти у такій редакції:

«Коли у справі є дані, у тому числі такі, які надійшли від установи для попереднього ув’язнення, де тримається обвинувачений, що дають підстави вважати, що обвинувачений під час вчинення суспільно небезпечного діяння був у неосудному або обмежено осудному стані, а також коли він вчинив злочин в осудному стані, але після вчинення злочину почав страждати на психічний розлад, який позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, слідчий для визначення психічного стану обвинуваченого протягом трьох днів після отримання таких даних призначає судово-психіатричну експертизу.

У разі коли за результатами судово-психіатричної експертизи буде встановлено, що обвинувачений, якого взято під варту, страждає на психічний розлад та потребує надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, питання про надання, продовження та припинення такої допомоги слідчий вирішує у порядку, передбаченому статтями 1551 і 1552 цього Кодексу.».

2. Закон України «Про попереднє ув’язнення» доповнити статтею 41 такого змісту:

«Стаття 41. Тримання особи, взятої під варту, в спеціалізованому закладі для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку

У разі коли судом буде встановлено, що особа, обвинувачена або підозрювана у вчиненні злочину, щодо якої як запобіжний захід обрано взяття під варту, потребує надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, така особа тримається в спеціалізованому закладі для надання психіатричної допомоги.».

3. Закон України «Про психіатричну допомогу» доповнити статтею 22-1 такого змісту:

«Стаття 22-1. Надання, продовження та припинення надання психіатричної допомоги в примусовому порядку обвинуваченим, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту

Психіатрична допомога в примусовому порядку надається обвинуваченим, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту та які страждають на психічний розлад, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, а також вчиняють чи виявляють реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для них чи оточуючих.

Подання слідчого або органу дізнання про надання, продовження або припинення надання психіатричної допомоги в примусовому порядку обвинуваченому, щодо якого як запобіжний захід обрано взяття під варту, розглядається судом в порядку, встановленому в статтях 1551 і 1552 Кримінально-процесуального кодексу України.».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям до 1 січня 2014 року забезпечити створення у спеціалізованих закладах для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку умов для лікування обвинувачених, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту та які страждають на психічний розлад.

3. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2014 року забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

Пояснювальна записка

до проекту

Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання психіатричної допомоги особам, які тримаються під вартою)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Необхідність розробки вказаного проекту Закону пов’язана з тим, що положення чинного національного законодавства не відповідають вимогам статті 49 Конституції України та статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція), яка була ратифікована Верховною Радою 17.07.1997 р.

Відповідно до частини 3 пункту (b) статті 31 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів від 1969 р., ратифікованої Україною 14 травня 1986 р., разом з договором враховується наступна практика його застосування, яка встановлює угоду учасників щодо тлумачення. Крім того, відповідно до статті 32 Конвенції питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд), який діє відповідно до Конвенції. Таким чином, рішення Європейського суду є невід’ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

6 вересня 2007 року Європейський суд виніс рішення у справі «Кучерук проти України», яким визнав порушення Україною, зокрема, статті 3 Конвенції (заборона катування) в зв’язку з ненаданням адекватної медичної допомоги та ефективного лікування хворому на психічну хворобу заявнику, який тримався під вартою в слідчому ізоляторі (далі – СІЗО) та з огляду на стан здоров’я потребував спеціалізованого (психіатричного) лікування.

Підставами визнаного порушення у справі «Кучерук проти України» є недоліки чинного законодавства, оскільки на даний час законодавчо не передбачено порядок та умови надання адекватної психіатричної допомоги (лікування) психічно хворій особі (обвинуваченому), яка тримається під вартою.

Відповідно до Закону «Про психіатричну допомогу» надання психіатричної допомоги в примусовому порядку можливо лише за рішенням суду. Чинне законодавство передбачає, що психічно хвора особа, яка тримається під вартою, отримує психіатричну допомогу (лікування) тільки після закінчення досудового слідства та винесення судом постанови про застосування примусових заходів медичного характеру.

Таким чином, психічно хвора особа, яка тримається під вартою та поведінка якої з огляду на її захворювання становить небезпеку для неї та оточуючих, під час досудового слідства у її справі не отримує адекватної психіатричної допомоги (лікування) і до рішення суду про застосування примусових заходів медичного характеру тримається в умовах СІЗО, внаслідок чого стан здоров’я такої особи значно погіршується.

Відповідно, незабезпечення особи, яка повністю знаходиться під контролем держави, вчасною та адекватною медичною допомогою (лікуванням), прирівнюється до поводження, що суперечить статті 3 Конвенції.

У зв’язку з вищевказаним та, беручи до уваги те, що досудове слідство у справах таких осіб може тривати роками, виявляється за необхідне законодавчо передбачити можливість надання вказаній категорії осіб психіатричної допомоги (лікування), коли це необхідно їм за станом здоров’я, а не коли закінчується досудове слідство.

На думку розробника прийняття цього законопроекту дозволить усунути недоліки законодавства та привести його у відповідність з Конституцією України, а також припинити спричинені цими недоліками порушення Конвенції, що, в свою чергу, дозволить зменшити кількість відповідних скарг проти України, які подаються до Європейського суду.

Крім того, внесення запропонованих змін до чинного законодавства дозволить Україні виконати рішення Європейського суду «Кучерук проти України», оскільки усунення підстав для аналогічних скарг є обов’язковою умовою для розгляду Комітетом Міністрів Ради Європи питання про виконання державою відповідного рішення.

Необхідність прийняття законопроекту набуває особливої ваги у контексті Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1516 від 2.10.2006, відповідно до якої Парламентська Асамблея залишає за собою право вживати відповідні дії, зокрема застосувати Правило 8 свого Регламенту (тобто зупинити повноваження національної делегації), у разі постійного невиконання відповідною державою вимог, зазначених у рішеннях Європейського суду.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою вказаного проекту Закону є приведення положень чинного законодавства у відповідність з Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Досягнення вказаної мети передбачається шляхом:

– введення в Кримінально-процесуальний кодекс інституту психіатричної допомоги для обвинувачених, які тримаються під вартою та які хворіють на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, а також вчиняють чи виявляють реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для них чи оточуючих;

– внесення змін до Законів України «Про попереднє ув’язнення» та «Про психіатричну допомогу», які необхідні для ефективної реалізації положень розробленого проекту Закону.

Суть найважливіших положень проекту полягає у закріпленні та забезпеченні права обвинувачених, які тримається під вартою, безумовно та вчасно отримати таку психіатричну допомогу (лікування), яка є необхідною відповідно до стану здоров’я.

3. Правові аспекти

Необхідність розробки вказаного проекту Закону пов’язана з тим, що положення чинного національного законодавства не відповідають вимогам статті 49 Конституції України та статі 3 Конвенції.

Частина перша статті 46 Конституції передбачає право кожного на охорону здоров’я та медичну допомогу.

Стаття 3 Конвенції передбачає безумовну заборону катування чи такого, що принижує гідність поводження або покарання.

На цей час жодним нормативно-правовим актом національного законодавства не передбачено можливість надати вчасну та адекватну психіатричну допомогу (лікування) обвинуваченому, який тримається під вартою та який хворіє на психічну хворобу.

Крім того, 6 вересня 2007 року Європейський суд виніс рішення у справі «Кучерук проти України», яким визнав порушення Україною, зокрема, статті 3 Конвенції в зв’язку з ненаданням адекватної медичної допомоги та ефективного лікування психічно хворому заявнику, який тримався під вартою в СІЗО.

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та Конвенції рішення Європейського суду є обов’язковим для виконання. Необхідною умовою для виконання рішення Європейського суду є усунення недоліків законодавства або практики, що призвели до порушення Конвенції.

Так, відповідно, прийняття запропонованих проектом змін дозволить не тільки привести чинне законодавство у відповідність з Конституцією України але й виконати вимоги Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенції та міжнародної практики щодо виконання рішень Європейського суду.

Запропонованим проектом Закону України передбачається внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу, Законів України «Про попереднє ув’язнення» та «Про психіатричну допомогу».

Відповідні зміни до Кримінально-процесуального кодексу встановлюють порядок та умови надання на стадії досудового слідства психіатричної допомоги обвинуваченим, які тримаються під вартою та які хворіють на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, а також вчиняють чи виявляють реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для них чи оточуючих. Також передбачається порядок та умови продовження та припинення надання такої допомоги.

Зміни до Закону України «Про попереднє ув’язнення» передбачають, що установою для попереднього ув’язнення психічно хворих осіб, яким надається психіатрична допомога, є спеціалізовані заклади для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Зміни до Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачають порядок судового розгляду подання про надання вказаній категорії осіб психіатричної допомоги.

Проект акта стосується прав осіб.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону в частині забезпечення охорони осіб, про яких йдеться у проекті, не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів. Так, планується, що зазначена категорія осіб буде утримуватись в спеціалізованих закладах для надання психіатричної допомоги, на території яких станом на сьогодні розміщуються також приміщення, в яких здійснюється стаціонарна судово-психіатрична експертиза особам, що знаходяться під вартою. Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» охорона таких приміщень забезпечується Міністерством внутрішніх справ. Положенням про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон», затвердженим Наказом МВС України від 19.11.2003 р. № 1390, передбачено, що функції по охороні покладено на працівників спеціального підрозділу «Грифон» (п. 2.5 Положення). Відповідно, створення додаткових або нових спеціалізованих охоронних підрозділів не вимагається.

Переобладнання приміщень у спеціалізованих закладах для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, які фінансуються з місцевих бюджетів, буде забезпечено за рахунок засобів, які щорічно виділяються з державного бюджету на економічний розвиток регіону.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджувався з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством внутрішніх справ та Державним департаментом України з питань виконання покарань. Довідка про погодження проекту Закону додається.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Міністерством юстиції були організовані та проведені громадські обговорення проекту Закону за участю представників заінтересованих органів влади, провідних наукових установ та правозахисних організацій. Проект Закону був доопрацьований з урахуванням пропозицій та зауважень, висловлених під час громадських обговорень.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Прийняття цього проекту Закону дозволить усунути неузгодженість чинного законодавства України з положеннями Конституції України, а також Конвенції, що відповідатиме проголошеному конституційному принципу верховенства права.

Крім того, прийняття проекту Закону надасть можливість попередити звернення відповідних осіб до Європейського суду зі скаргами проти України, а також дозволить виконати вищевказане рішення Європейського суду, невиконання якого може призвести до негативних наслідків для міжнародного іміджу України.

Міністр юстиції Олександр Лавринович

поширити інформацію