Заява стосується вимоги проведення операції зі зміни статі як законодавчої умови для зміни персонального числового коду, що позначає гендер, та відмови органів влади задовольнити прохання Заявника про таку зміну на тій підставі, що він не переніс цю операцію. Вона порушує питання за статтею 8 Конвенції.

Справа стосувалася ненадання відповіді на журналістський запит стосовно причин винесення виправдувального вироку колишньому Міністру у засекреченій справі (стаття 10) та відсутності ефективного засобу правового захисту (стаття 13).

У цій справі Заявник стверджував, що його було незаконно затримано за відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину (ч. 1 ст. 5); що національні суди не обґрунтували його досудове утримання під вартою (ч. 3 ст. 5); та що заява правоохоронних органів порушила його право на презумпцію невинуватості (ч. 2 ст. 6). Також Заявник підняв питання про порушення ст. 18 у поєднанні зі ст. 5 Конвенції.

Справа стосується незаконного встановлення та використання обладнання для відеоспостереження в університетських аудиторіях, де вони як професори проводили заняття, що порушило право Заявників на повагу до приватного життя.

Справа стосується нібито перешкоджання журналістській роботі Заявника під час зйомки ним ймовірно нападу поліцейських на цивільну особу. Заявник посилався на статтю 10 Конвенції.

Справа стосується скарг Заявниці на встановлення роботодавцем прихованого відеоспостереження за нею на її робочому місці із подальшою обробкою та використанням ним цих записів (ст. 8), а також стосовно того, що національні суди не задовільнили клопотання про залучення її свідків, які мали б довести обґрунтованість її позову (ст. 6) та не надали їй правову допомогу у провадженні (ст. 14).

Справа стосується обшуку юридичної фірми Заявника та вилучення його комп’ютера, проведеного на підставі телефонної згоди прокурора без письмового ордера на обшук. Комп’ютер, який, ймовірно, містив дані, що підпадають під дію адвокатської таємниці, був повернутий йому через 15 місяців після його вилучення. Заявник посилався на ст. 8 Конвенції.

Справа стосується арешту та попереднього увʼязнення Заявника, який є активістом опозиції. Він скаржився на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину як підстави для його тримання під вартою; відсутність обґрунтованих підстав для подовження тримання під вартою; обмеження його свободи з підстав, що не передбачені ст. 5 Конвенції.

Справа стосується нібито відсутності розгляду національними органами влади скарг Заявниці стосовно публікації у Facebook її приватних фотографій та відео, що супроводжувалися образами та погрозами на її адресу.

Справа стосується позбавлення волі Заявниці – жінки з проблемами психічного здоровʼя. Вона скаржилася, згідно зі статтями 5 та 7, на своє досудове утримання під вартою та захід безпеки, застосований до неї у вигляді продовження тримання під вартою після її виправдання за обмеженою осудністю.