Справа стосується скарг Заявника за статтею 3 Конвенції про те, що на момент його екстрадиції існували вагомі підстави вважати, що у разі екстрадиції йому загрожуватиме реальний ризик бути підданим катуванням або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню, а національні органи влади не врахували цього під час прийняття рішення. Вона також стосується його екстрадиції з Сербії до Бахрейну всупереч тимчасовому заходу ЄСПЛ відповідно до правила 39 Регламенту Суду.

Справа головним чином стосується питання про те, чи був наказ про знесення незаконно зведеної будівлі, яка нібито була єдиним житлом Заявниці, матері-одиначки, та її неповнолітніх дітей, «необхідним у демократичному суспільстві» у значенні частини 2 статті 8 Конвенції, враховуючи, що ні орган, який видав наказ, ні суд, який пізніше його переглянув, не аналізували, чи буде знесення пропорційним з огляду на індивідуальні обставини Заявниці.

Справа стосується ймовірного порушення презумпції невинуватості під час провадження про компенсацію, порушеного Заявником проти Держави після припинення кримінального провадження проти нього через сплив строку давності (частина 2 статті 6 Конвенції).

Справа стосується ймовірного прослуховування телефонних розмов Заявниці з близьким знайомим, очевидно, з метою розкриття її журналістських джерел. Заява порушує питання за статтями 8 та 10 Конвенції.

Справа стосується відсутності компенсації за непропорційне втручання податкових органів у бізнес Заявника.

Справа стосується конфіскації особистих та законно набутих ювелірних виробів після того, як Заявник не задекларував їх митним органам під час транзиту через Сербію, а також накладення штрафу, що нібито є порушенням його прав за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Справа стосується скарги Заявника, згідно зі статтею 6 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, на невиконання судового та адміністративних рішень, винесених на його користь у 2010 році.

Справа стосується проведення раптової виїзної податкової перевірки та заморожування податковим органом банківських рахунків редакції журналу Qanun. Заявник подавав різні скарги за статтями 6 і 8 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Справа стосується безуспішних спроб Заявниці, журналістки, отримати інформацію про фінанси двох фондів, створених Національним банком Угорщини. Заявниця посилається на статтю 10 Конвенції.

Справа стосується стверджуваної неспроможності національних органів забезпечити права Заявниці на опіку та виконання національних рішень стосовно цього. У справі розглядається питання за статтею 8 Конвенції.