Заяви стосуються переважно різних повідомлень між Заявниками, які були адвокатами з кримінального захисту, та їхнім клієнтом. Ці повідомлення були вилучені з електронних пристроїв клієнта та додані до його кримінальної справи. Заявники посилалися на статті 6, 8 та 13 Конвенції.

Справа стосується, відповідно до статті 8 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1, будівництва будівлі в такій безпосередній близькості до квартири Заявниці, що їй бракує природного освітлення, вентиляції та прямих сонячних променів. Будівництво нової будівлі також призвело до значного зниження ринкової вартості квартири Заявниці.

Справа стосується скарги на нездатність національних органів влади ефективно виконувати свої позитивні зобов'язання згідно зі статтями 3 та 8 Конвенції щодо розслідування та судового переслідування скарг Заявниці про зґвалтування. Вона також стосується твердження Заявниці про те, що вона зазнала дискримінації за ознакою статі, що суперечить статті 14 Конвенції, що розглядається разом зі статтями 3 та 8 Конвенції.

Справа стосується ймовірної нездатності ісландської влади провести ефективне розслідування скарг Заявниці на домашнє насильство, а також заяв про дискримінацію за ознакою статі під час розгляду таких справ. Заявниця скаржилася відповідно до статей 3 та 8 Конвенції, розглянутих окремо та у поєднанні зі статтею 14.

Ця справа стосується негайного тимчасового влаштування сина Заявників, М., під опіку у 2017 році та відсутності регулярного контакту між Заявниками та М. після цього, а також тривалості провадження щодо позбавлення Заявників батьківських прав щодо М.

Заява стосується кримінального засудження Заявниці, яке ґрунтується головним чином на змісті її спілкування електронною поштою з іншим засудженим, які поліція отримала після судового ордеру, виданого відповідно до положення, яке стосується даних про телекомунікаційний трафік, що, на думку Заявниці, не передбачало жодної правової підстави для втручання, про яке йде мова (пункт 1 статті 6 та стаття 8 Конвенції).

Заява стосується розкриття поліцією у 2011 та 2012 роках, у контексті розширеної перевірки при прийнятті на роботи, інформації про те, що Заявника було звинувачено у зґвалтуванні та згодом виправдано у суді, а також опису обставин ймовірного правопорушення.

Справа стосується обшуків нотаріальної контори Заявника та нежитлових приміщень, а також вилучення електронних пристроїв, що належать йому, що здійснювалися на підставі ордерів на обшук, виданих слідчим та затверджених прокурором. Заявник посилався на статті 8 та 13 Конвенції.

Заява стосується вимоги проведення операції зі зміни статі як законодавчої умови для зміни персонального числового коду, що позначає гендер, та відмови органів влади задовольнити прохання Заявника про таку зміну на тій підставі, що він не переніс цю операцію. Вона порушує питання за статтею 8 Конвенції.

Справа стосується незаконного встановлення та використання обладнання для відеоспостереження в університетських аудиторіях, де вони як професори проводили заняття, що порушило право Заявників на повагу до приватного життя.